[ad_1]
До 45-річчя створення Української Гельсінської групи полтавські телеканали «Місто+» і «Центральний» показали історично-пізнавальне відео Українського інституту національної пам`яті.(УІНП) Ролик створено студією «Диваки Продакшн» у межах циклу «Події епохи». У відеоматеріалі використано історичну хроніку із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та кадри Майдану, зняті студією Babylon-13. Про це повідомили у Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП.
«День заснування організації – 9 листопада. Саме цього дня 1976 року в Москві на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга зібралися іноземні журналісти. В їх присутності колишній фронтовик, письменник Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ), яка відкрито боролася з порушенням прав людини. Засновниками УГГ стали десять українських дисидентів: генерал радянської армії Петро Григоренко, фронтовик, письменник і філософ Микола Руденко, письменник-фантаст Олесь Бердник, юрист Левко Лук’яненко, мікробіолог Ніна Строката, інженер Мирослав Маринович, історик Микола Матусевич, учитель Олекса Тихий, юрист Іван Кандиба» ,- говориться на офіційному сайті УІНП.
Як зауважили у Полтавському офісі УІНП, серед засновників УГГ і уродженка села Старі Санжари на Полтавщині Оксана Мешкоhttps://bit.ly/3F7VI1r , яка чинила спротив цілій імперії зла спочатку для самозахисту, а потім стала організаторкою цілеспрямованої боротьби за права людини і свого народу, відомої в нашій історії як гельсинський рух. За безстрашність, затятість та сміливість Мешко стали називати «козацькою матір’ю». Пані Оксана – одна з найвизначніших діячок українського національно-визвольного руху 60-80-х років минулого століття.
У ролику розповідається : практично усі члени УГГ (а до кінця 1980-х про свою приналежність до організації оголосила 41 людина) були заарештовані. Часто за сфабрикованими кримінальними обвинуваченнями, і засуджені на максимальні терміни. Загальний термін ув’язнення членів УГГ – 550 років, із них 170 – за участь в організації. Четверо з них не повернулися живими з табору особливого режиму:Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус. Ще один член УГГ Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року. Такою була ціна права на людську гідність.
Але їхній вклад був відчутний. До кінця 1980-го УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів, де говорилося про проблеми політичних, економічних та духовних особливостей українців, захисту прав людини. Зрештою, діяльність членів УГГ стала одним із чинників розвалу СРСР.
За матеріалами офіційного сайту УІНПhttps://bit.ly/3n8kqIW
[ad_2]
Источник: 0532.ua